<<
>>

Класифікація кровотеч

Існують різні класифікації кровотеч.

І. Анатомічна (за типом ушкодженої судини).

1. Артеріальна — кров витікає швидко, під тиском, часто пульсівним струме­нем. Кров яскраво-червоного кольору. Швидкість кровотечі велика. Об’єм кро­вовтрати визначається калібром судини і характером ушкодження (бічне, пов­не).

2. Венозна — кров вишневого кольору, витікає повільно. Крововтрата залежить від діаметра вени, може відчуватись пульсація від крупної артерії, що роз­ташована поруч. При пораненні вен шиї існує небезпека повітряної емболії. Сильніше кровоточить периферійний кінець вени.

3. Змішана — артеріально-венозна.

4. Капілярна — змішаного характеру, при ушкодженні капілярів, дрібних ар­терій, вен; кровоточить уся ранова поверхня; небезпечна при гемофілії.

5. Паренхіматозна (джерело — печінка, селезінка, нирки); небезпечна, оскільки судини цих органів тісно спаяні зі сполучною тканиною органа, що перешкод­жає їх спаданню; сама зазвичай не припиняється.

II. За механізмом виникнення.

1. Ерозійна — при руйнуванні, некрозі стінки судини, при гнійних процесах, розпаді пухлини.

2. Діапедезна — при порушенні проникності судинної стінки на мікроскопічно­му рівні (авітаміноз С, уремія, сепсис, скарлатина, геморагічний васкуліт).

Мал. 8. Структурна схема теми «Гемостаз»

3. У результаті розриву судини (найчастіше).

4. У результаті порушення системи згортання крові: гемофілія при жовтяниці — по­рушується синтез вітаміну D в печінці — холемічні кровотечі, при передозуванні антикоагулянтів.

III. Стосовно зовнішнього середовища.

1. Зовнішня— кров виливається назовні, швидко діагностується; кровотеча по дренажу з післяопераційної рани.

2. Внутрішні — кров виливається в просвіт порожнистих органів, тканини, по­рожнини:

внутрішні явні— у просвіт ШКТ: блювання «кавовою гущею» (утворюється солянокислий гематит) і мелена, кровотеча з жовчовивідної системи, нирок, сечовивідних шляхів;

внутрішні приховані — гемоперитонеум, гемоторакс, гемартроз, гемоперикардіум; при цьому фібрин плазми осідає на серозному покриві, кров дефібринує і зазвичай не згортається.

IV. За часом виникнення.

1. Первинні— пов’язані з ушкодженням судини під час травми, тому виявля­ються відразу або в перші години ушкодження.

2. Вторинні:

• ранні — від декількох годин до 4—5 діб після ушкодження;

• пізні.

Етіологія ранніх вторинних кровотеч: зісковзування лігатури з судини; вили­вання з судини тромбу через підвищення тиску і прискорення кровотоку або при зменшенні спазму судини.

Пізні (арозивні) — деструкція судини в результаті розвитку в рані інфекцій­ного процесу.

V. За перебігом.

1. Гострі — спинення кровотечі в короткий проміжок часу.

2. Хронічні — кровотеча постійна, малими порціями (виразкова хвороба шлун­ка, дванадцятипалої кишки).

VI. За ступенем тяжкості крововтрати (табл. 1).

1. Легка — втрата ОЦК 10—12 % (500—700 мл).

2. Середньої тяжкості — втрата ОЦК 15—20 % (1000—1400 мл).

Таблиця 1. Клініко-лабораторні ступені тяжкості крововтрати

Ступінь Пульс AT Вазоконстрикція Діурез Свідомість Об’єм кро­вовтрати Гемогло­бін, г/л Гемато­

крит

Легка N N Немає N N До 10 % ОЦК (0,5 л) 120—100 44—40
Середньої

тяжкості

Тахі­

кардія

Знижен­ня AT Блідість, холод­ні кінцівки Зни­

ження

N До 20 % (1 л) До 85 До 32
Тяжка 120 Нижче 100 мм Виражена блідість, холод­ний піт Олі-

гурія

Неспокій До 30 % (1,5 л) До 70 До 23
Масивна Понад

120

60 і нижче Різка блідість Ану­

рія

Ступор Понад ЗО % (більше 1,5 л) Понад 70 Понад

23

3. Тяжка — втрата ОЦК 20—30 % (1500—2000 мл).

4. Масивна — втрата ОЦК більше 30 % (більше 2000 мл).

VII. За клінічним проявом і локалізацією:

кровохаркання — гемоптое, криваве блювання — гематемезис, маткова кро­вотеча — метрорагія, кровотеча в сечовидільну систему — гематурія, кровотеча в черевну порожнину — гемоперитонеум, кровотеча в просвіт шлунково-кишкового тракту — дьоггеподібні випорожнення — мелена, носова кровотеча — епістаксиз.

Задать вопрос врачу онлайн
<< | >>
Источник: Усенко О.Ю., Білоус Г.В., Путинцева Г.Й.. Хірургія. 2010 {original}

Еще по теме Класифікація кровотеч:

  1. Патогенез кровотеч
  2. Діагностика кровотеч
  3. Способи тимчасового спинення кровотеч
  4. Класифікація родини FLAVIVIRIDAE
  5. Класифікація родини RHABDOVIRIDE
  6. Класифікація вірусів по тропізму
  7. Класифікація міжособистісних конфліктів
  8. СУЧАСНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТА НОМЕНКЛАТУРА ВІРУСІВ ХРЕБЕТНИХ.
  9. Класифікація, клініка та діагностика ком
  10. Класифікація та коротка характеристика кровозамінників
  11. Класифікація навчання
  12. Класифікація наркозу
  13. Класифікація родини ADENOVIRIDAE
  14. Класифікація родини PAPOVAVIRIDAE
  15. Класифікація родини PARVOVIRIDAE
  16. Класифікація родини POXVIRIDAE
  17. Класифікація родини ARENAVIRIDAE
  18. Класифікація родини ARTERIVIRIDAE
  19. Класифікація родини ASTROVIRIDAE