<<
>>

Біологічні та соціальні умови психічного розвитку підлітка

Хронологічні межі підліткового віку – від 11–12 р. до 14–15 р. Основний зміст і специфіка цього віку полягає в переході від дитинства до дорослості всіх аспектів розвитку – фізичного, розумового, морального, соціального.

У фізичному розвитку спостерігаються швидкі й бурхливі зміни, що отримали назву «стрибок росту».
Перебудовується весь організм підлітка, що зумовлено, насамперед, статевим дозріванням. Активі-діяльності ендокринної системи зумовлює інтенсивний фізич-і фізіологічний розвиток.

Ріст організму хлопчиків досягає найвищих показників у 13 р. і продовжується до 15–17 рр. У дівчаток цей процес розпочинається і закінчується на два роки раніше. Змінюється м’язово-скелетна система, зростає фізична сила. М’язова система випереджує у зростанні маси ріст серця та кістяка, що робить серцево-судинну та опорно-рухову системи підлітка особливо вразливими й чутливими до фізичних та розумових навантажень.

Показники розмірів та маси внутрішніх органів підлітка наближаються до показників дорослої людини. Відбувається вдосконален-нейронів кори головного мозку, збагачуються асоціативні зв’язки





між різними ділянками мозку. Посилюються гальмівні процеси. Інтенсивно розвивається друга сигнальна система. Розвиток нервової системи підлітка призводить до посилення розумової активності підлітка, зростання його здатності регулювати свою поведінку.

Водночас, центральна нервова система підлітків перебуває у стані глибоких змін, а тому не відзначається витривалістю. Внаслідок цього підлітки підвищено збудливі, їхня поведінка нестійка, імпульсивна, дії часто нестримні, безконтрольні, підвищено реактивні. Тому дорослі повинні особливу увагу приділяти соматичному здоров’ю підлітка, стежити за дотриманням усіх гігієнічних вимог.

Соціальна ситуація розвитку особистості підлітка відзначається суперечливістю і нерівномірністю переходу від дитинства до дорослості.

Головний фактор розвитку особистості підлітка – зростання соціальної активності. Підліток починає шукати інші сфери діяльності, крім навчання: гурткові заняття, спортивні секції, дружні компанії. Соціальна активність підлітків спрямована, насамперед, на прийняття та засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, характерних для світу дорослих та стосунків між ними.

Серед умов сучасного життя вирізняються такі, що сприяють становленню дорослості підлітків (акселерація фізичного та статевого дозрівання, інтенсивне спілкування з однолітками, більш рання самостійність через зайнятість батьків, величезний потік різноманітної за змістом інформації тощо), і такі, що гальмують цей процес (зайнятість тільки учінням при відсутності інших серйозних обов’язків, прагнення багатьох батьків надмірно опікуватися дітьми, матеріальна залежність від дорослих тощо).

Своєрідне поєднання цих умов у житті конкретного підлітка зумовлює особливості його переходу до дорослості. Так, у 7-му класі є учні, які виглядають по-дитячому, а інші – майже по-дорослому. В поведінці підлітка спостерігається поєднання дитячих рис із проявами дорослості. До останніх належить серйозне ставлення до навчання, інтерес до моди, до спілкування з ровесниками, допомога вдома батькам або відмова від неї.

Численні якісні та кількісні зміни в організмі та у психіці підлітка кардинально перетворюють його попередні інтереси та взаємини з оточуючими. Все це викликає складні, суперечливі переживання підлітка, що зумовлюють труднощі його виховання та негативні прояви поведінки: впертість, грубість, негативізм, агресивність, дратівливість. Згадані прояви свідчать про кризу підліткового віку.

ВИСНОВКИ про біологічні та соціальні умови психічного розвитку підлітка:

– хронологічні межі підліткового віку – від 11–12 р. до 14–15 р.;

– перехід від дитинства до дорослості стосується всіх аспектів розвитку підлітка – фізичного, розумового, морального, соціального.

– у фізичному розвитку спостерігається «стрибок росту»;

– розміри та маса внутрішніх органів підлітка наближаються до показників дорослої людини;

– відбувається вдосконалення нейронів кори головного мозку, збагачуються асоціативні зв’язки між різними ділянками мозку, посилюється гальмування;

– швидкість соматичних змін призводить до значного навантаження на організм підлітка, тому дорослі повинні забезпечити дотримання всіх гігієнічних вимог;

– головний фактор розвитку особистості підлітка – зростання його соціальної активності;

– відбувається глибока перебудова взаємин підлітка із оточуючими, що зумовлює кризу підліткового віку.
<< | >>
Источник: Т.В. Дуткевич. Дитяча психологія. 2012 {original}

Еще по теме Біологічні та соціальні умови психічного розвитку підлітка:

  1. Передумови, умови і рушійні сили психічного розвитку дитини
  2. Особливості психосексуального розвитку підлітка
  3. Психолого-педагогогічні умови розвитку самосвідомості
  4. Психолого-педагогічні умови розвитку уваги дошкільника
  5. Психолого-педагогічні умови розвитку мислення
  6. Психолого-педагогічні умови розвитку волі
  7. Психолого-педагогічні умови розвитку уяви дошкільника
  8. Психологічні умови посилення ефективності опанування воїнами психічних утворень
  9. Психолого-педагогічні умови розвитку пам’яті
  10. Основні закономірності психічного розвитку людини
  11. Спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку дошкільника
  12. Основні теорії психічного розвитку дитини за кордоном
  13. Проблема вікової періодизації психічного та особистісного розвитку дитини
  14. Теорія розвитку вищих психічних функцій Л.С. Виготського
  15. Вікова періодизація психічного розвитку дитини від народження до закінчення школи
  16. Зародження знань щодо психічного розвитку дитини у філософії та природознавстві
  17. ПЕРІОДИЗАЦІЯ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ