<<
>>

Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку



Ранній вік становить важливий етап у розвитку побутової діяльності, зокрема навичок самообслуговування. Побутова діяльність, яка передбачає володіння виконавцем складними й різноманітними предметними діями, розвивається особливо інтенсивно у дитини цього віку на основі успіхів дитини у предметній діяльності, що виступає для цього віку провідною.
Мотивація освоєння побутової діяльності грунтується на прагненні малюка до самостійності та на його інтересі

до функціонування оточуючих предметів. Таким чином у ранньому віці складаються сприятливі умови для розвитку, як операційної, так і мотиваційної сторони побутової діяльності. Цей вік вважається сензитивним особливо щодо вироблення навичок самообслуговування. Водночас операційна сторона побутової діяльності випереджує у своєму розвитку мотиваційну. Дитина фактично набуває самостійності у виконанні основних побутових процесів: вмивання, одягання, догляду за власними речами тощо. Закладається фундамент культурногігієнічних навичок дорослої людини.

Процес формування навичок побутової діяльності включає наступні етапи:

Спостереження за діями дорослих при виконанні побутових процесів. Дитина помічає, що дорослий використовує предмети у різних своїх призначеннях: у чашку наливає молоко, ложкою їсть, ножем ріже хліб тощо. Коли дорослий купає дитину, то бере мило, а коли причісує – гребінець. У малюка виникає прагнення самому діяти з цими предметами.

Виконання побутових дій разом із дорослим. На основі інтересу до побутової діяльності дорослих у малюка виникає готовність до оволодіння цією діяльністю. Він намагається виконати дії разом з дорослим: тримає чашку, коли дорослий наливає у неї води, витирається рушничком, коли дорослий розпочав це робити. Дорослий повинен підтри- мати ініціативу дитини. Він показує, як виконувати побутові процеси, коментує свої дії, наголошує на їх правильній послідовності, називає, які предмети при цьому потрібні; підтримує участь дитини у побутових процесах. У результаті у дитини складається певний руховий стереотип та відповідний образ побутового процесу, які разом утворюють сенсомоторний образ побутової діяльності, її окремих різновидів.

Засвоєння побутової діяльності справляє позитивний вплив на розвиток психіки й особистості дитини. Розмежування цілісного процесу побутової діяльності на окремі етапи, операції, виділення необхідних при цьому предметів сприяє зростанню диференційованості сприймання, розширенню активного словника дитини. На основі зростання диференційованості сприймання в неї зміцнюється та уточнюється пам’ять, формується образне мислення. Виявляючи самостійність у доступних для себе видах діяльності, малюк усвідомлює себе її суб’єктом (виконавцем), при цьому реалізується його мотив

«Я сам». Виконання побутової діяльності сприяє розвиткові довільності, організованості, охайності. Формується потреба у дотриманні гігієнічних норм.

Дитина чимдалі глибше усвідомлює смисл побутових процесів: для чого необхідно прибрати у кімнаті, вимити руки, одягатись, їсти. У зв’язку з цим формуються перші уявлення про взаємозв’язки явищ: якщо не прибирати бруд, можна захворіти; якщо не мити посуд, не буде куди накласти їжу тощо. Користуючись різними предметами, дитина розкриває їх властивості та навчається дбайливо ставитись до них: розправляти рушник, кладе мило у мильницю, а не у воду, де воно розмокає; розправляє одяг, щоб він не зім’явся тощо.

Дитина виконує побутові процеси у дитячому садку разом з ровесниками, навчається при цьому не заважати іншим, бажати один одному «смачного», чекати своєї черги тощо. Дорослий прищеплює дитині перші навички культури поведінки: сидіти спокійно, не виходити з-за столу під час їжі, говорити «дякую», чемно звертатись із проханнями по допомогу. За умови систематичного й послідовного контролю дорослого за самостійним виконанням дитиною побутових процесів, її культурно-гігієнічні навички перетворюються на звички, стають стійкими надбаннями особистості.

ВИСНОВКИ про особливості розвитку побутової діяльності в ранньому віці:

– мотиваційну основу побутової діяльності становить інтерес дитини до світу оточуючих предметів та до процесів їх використання дорослим, а також прагнення дитини до самостійності;

– операційну основу для розвитку побутової діяльності становлять успіхи малюка у предметній діяльності, її зв’язок із предметно-маніпулятивною грою;

– переважає розвиток операційної сторони побутової діяльності: у малюка формуються культурно-гігієнічні навички, які становлять основу самообслуговування особистості;

– побутова діяльність справляє різнобічний вплив на розвиток психіки й особистості дитини;

– у дитини розвивається спостережливість, міцність та обсяг пам’яті, дійове та образне мислення;

– у сфері особистості малюка завдяки побутовій діяльності виникає усвідомлення себе виконавцем, здатність діяти відповідно до встановлених норм, враховувати дії товаришів; закладаються основи акуратності.
Задать вопрос врачу онлайн
<< | >>
Источник: Т.В. Дуткевич. Дитяча психологія. 2012 {original}

Еще по теме Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку:

  1. Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку
  2. Характеристика мислення дитини раннього віку
  3. Психічний розвиток дитини раннього віку
  4. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку
  5. Розвиток передумов волі у немовляти та у дитини раннього віку
  6. Особливості мовлення дитини раннього віку
  7. Загальна характеристика раннього юнацького віку
  8. Характеристика мовлення дитини дошкільного віку
  9. Становлення передумов розвитку здібностей у дітей раннього віку
  10. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
  11. Особливості уваги дитини немовлячого віку